Вивозив людей з “Азовсталі” та Краматорська: транспортник з Дніпра про жахи евакуації з окупованих територій

Геннадій Кошовий – 10 років пропрацював водієм автобуса, зараз відповідає за безпеку руху на підприємстві «С.М.І.Т». А з початком повномасштабного вторгнення – ще й евакуює людей з окупованих територій, передає “Наше місто” з посиланням на департамент транспорту.

Маючи чималий досвід за кермом, Геннадій міг та хотів бути корисним. Бажав допомогти людям, в чий дім прийшла війна. Тож коли в березні 2022 року знадобилась допомога водіїв Дніпра, чоловік не лишився осторонь.

Каже, коли їхали вперше – у водіїв ще не було повного розуміння небезпеки. Лише після повернення повністю усвідомили, де були та що бачили. Чоловік згадує, що під Бердняськом колона Геннадія потрапила в оточення.

«Першу добу води не було, перебивалися, чим могли. В нас був запас, він за пів дня закінчився. Кожен автобус був перевантажений: сидячих місць 20, а в машині було з півсотні людей, серед них – і діти. Наступного дня ми добилися, аби пропустили волонтерів. Всі водії вийшли, носили пакунки своїм пасажирам – на один автобус виділили по 2 хлібини», – розповідає Геннадій.

З жахом чоловік згадує й евакуацію з Маріуполя.

«Все розбито, все згоріло. Нічого живого не було. У дворах місцеві готують їжу на вогнищах. Багато хто хотів виїхати, але їм не дозволили. Колона зупинилася, аби забрати людей, а окупанти не дали. Ми б узяли і по 60 людей в один автобус, тільки б дозволили. В нас пайки були – нам навіть забороняли їх місцевим віддати», – розповідає Геннадій.

Тоді змогли вивезти лише сотню людей з «Азовсталі». На виїзд водіям дали 24 години. Та окупанти навмисне тягнули час: на кожному блокпосту влаштовували обшуки. Спроба сперечатися могла закінчитися розстрілом.

«Перший раз їдеш – нічого не розумієш. А вдруге вже усвідомлюєш. Був випадок, що ми поїхали на трьох машинах за Василівку, забрати людей. Коли люди сіли і ми повернули їхати назад, у три ряди вишикувалися окупанти та майже по дахам автобусів почали стріляти. Навіщо – не зрозуміло. Тоді був я і ще два хлопця. Один з них сказав після поїздки: «Я туди більше не відправлюся». А другий – одразу пішов на фронт».

Геннадій не припинив брати участь в евакуаціях. Вивозив людей з Краматорська, з-під Києва – їздив усюди, де була потрібна його допомога.

Востаннє чоловік був на завданні минулоріч. Зараз в гарячі точки його не відправляють, бо як начальник безпеки руху Геннадій має багато роботи тут, у Дніпрі.

Геннадій каже, найважче те, що навіть у свій вихідний він може знадобитися на роботі. Тоді кидає всі сімейні справи та їде вирішувати питання. Та він звик жити в режимі постійної готовності. І якщо завтра Геннадію зателефонують і скажуть, що треба евакуювати людей, він без міркувань вирушить в дорогу.