Цю війну ми «витягуємо» завдяки простим людям: мер Дніпра поділився враженнями після конференції у Лейпцигу

У Лейпцигу відбулася шоста німецько-українська конференція муніципального партнерства, що зібрала 550 делегатів від місцевого самоврядування обох країн. Її мета — подальша розбудова комунального партнерства українських міст із німецькими та загалом європейськими громадами. А також відбудова і повоєнний розвиток країни та зцілення суспільства від травм війни. На своїй сторінці у фейсбук міський голова Дніпра Борис Філатов поділився враженнями після триденної конференції у Лейпцигу, пише «Наше місто».

«Напевно, ви вже встигли начитатися підсумків триденної конференції у Лейпцигу.  

Тієї, в якій взяли участь президенти Німеччини та України, а також сотні мерів європейських та українських міст.  

Тож тепер я хочу поділитися особистими враженнями та спостереженнями. Не лише як міський голова, а й просто як людина, що побувала у цьому вирі подій і багато що побачила та почула.

До цього я вже казав про чітку тенденцію до зміни суспільної свідомості у Німеччині, що сформувалася за останні півтора з лишком року.

Далі давайте по пунктах.

…

Перше. Раніше німці сліпо підкорялися комплексу провини, нав’язаному їм росією, яка вважає себе одноосібною переможницею і головною жертвою у Другій світовій. Нині ж навіть у Саксонії – землі, розташованій на території колишньої НДР (де ставлення до комуністичних ідей завжди було більш лояльним) люди починають повністю змінювати свій світогляд.  

…

Друге. Німці – від своїх президента та мерів і до пересічних людей – цілковито підтримують Україну. Вони розуміють, що тут ніхто не опустить рук і не припинить боротьби.  

Враження складається таке, що на Європейському континенті нашим основним партнером і союзником зараз стає саме Німеччина. Так, як нещодавно це було з Великобританією. Це стосується не лише політичної підтримки, а й ресурсної. Про довготривалу необхідність якої там зараз говорять на всіх рівнях.

…

Третє. Німецький народ демонструє дуже високий рівень емпатії. Люди дійсно співпереживають – слідкують за новинами, постійно пропонують допомогу. І головне – роблять все це від щирого серця.

…

Четверте. Німецький істеблішмент остаточно дійшов розуміння, що війну в Україні, на жаль, хочуть використати, як привід для знищення місцевого самоврядування та згортання процесів децентралізації в країні.

Ці твердження відкрито лунають зі сцени – у присутності сотень людей. Тож окремим присутнім там українським чиновникам було вельми незручно. Бо вони не могли відповісти на питання щодо переслідувань та звільнень деяких міських голів.

Не хочу розвивати цю тему. Адже всі ви бачите, що відбувається в інших містах. Але меседжі дуже конкретні: «Якщо у вас не припинять це робити, то Європейського Союзу вам не бачити».

…

Пʼяте. Кожен день конференції був сповнений доволі відвертих дискусій. Я брав участь у двох панелях – говорив перед сотнями людей. Тож можу навести дещо зі своїх виступів:

«Громадські автобуси чи три сотні генераторів. Оснащення для дітей в школах чи декілька пожежних машин. Зрозуміло, що це не вирішує критичних потреб мільйонного міста. Це очевидно для кожної людини з професіональним баченням. Але це чіткий сигнал того, що в цій війні нас не кидають напризволяще. І це дає змогу пропрацювати інші серйозні ініціативи для спільної роботи, результати якої будуть більші за все це».

А ще ми говорили про участь громадян і про те, чим є сivil society.

«Цю війну ми «витягуємо» завдяки простим, звичайним людям. Їх не цитують медіа, вони не отримують гранти. Вони просто роблять локальні збори для військових, плетуть із сусідами маскувальні сітки і приходять розбирати завали після чергових ударів російських ракет. Саме на них ми спираємося у своїй роботі. У той час, як багато «професійних активістів» зникли з початком повномасштабної війни. А тепер повернулися, аби докоряти і спекулювати. Це кращий доказ того, що громадян і громадянське суспільство розділяти треба чітко».

Тож наші західні партнери мають добре розуміти – платити гроші професійним дармоїдам не означає розвивати демократію.  

…

Загалом, усе. Я ж прямуватиму далі – до Італії.  Після чого також буде що розповісти», – написав Філатов.