— Дівчина у червоній курточці з наплічником, в руках носить дві баночки ікри.
— Бачу, пішла на другий поверх. Вадік, Вадік, ти там? Дивись за нею!
— Пацани, в алкогольному є хто? Прийом!
— Я тут! Шо там, Сірьожа?
— Дивись, там чоловік у білому короткому пуховику взяв три пляшки «Джека»!
— Іду за ним, ага. Він біжить у ряди до соків.
Ні, це не уривок з сучасного детективу, це звичайнісінький супермаркет і повсякденні розмови охоронців по внутрішній рації. Отак, на весь голос передаючи один одному інформацію про підозрілих покупців, вони змушують людей озиратись на тих, про кого говорять. І ось уже тітонька дивиться косо на дівчину в червоній курточці, а від чоловіка в білому пуховику бабця ховає на інший бік свою сумку.
Неприємно почути, що таке орієнтування передається на вас, авжеж? Що ж робити в подібній ситуації? Чи мають право охоронці так чинити? З таким питанням я пішла до правозахисників, і моєму здивуванню не було меж, коли два юристи в один голос відповіли: «Немає такої норми закону, що могла б заборонити охоронцям так поводитись». Тобто це не порушує жодної правової норми, окрім наших власних психологічних кордонів.
Тетяна КОЛЕСНИК, психолог:
— Тема психологічних кордонів зараз дуже актуальна. У своїй практиці я бачу тенденцію, що складається в нашому суспільстві: люди мають або надто прозорі кордони, або надто грубі. Психологічний кордон не можна побачити чи відчути на дотик, це та тонка межа, що відділяє нас від інших. Порушення психологічних кордонів тісно пов’язане з психологічним насиллям. Тому дуже важливо навчитись не допускати подібного ставлення до себе. Одним із видів психологічного насилля є прихована погроза, саме до неї я б віднесла ситуацію в супермаркеті. Коли охоронці починають тиснути на людину, не звертаючись до неї особисто, вона може відчувати безпідставне почуття провини та дискомфорту в обмеженні свободи дій. Кожному з нас необхідно вчитись чітко окреслювати свої психологічні кордони і головне – не соромитись це робити.
Якщо ж повернутись до конкретної ситуації в супермаркеті, то цілком нормальним буде повідомити про те, що вам така ситуація неприємна. Найкраще, погукати адміністратора та повідомити про некоректні дії працівників, які роблять ваше перебування у магазині дискомфортним. Не слід мовчки терпіти.
Отож, якщо ви потрапили під приціл охоронців і вони дозволяють собі таку поведінку, сміливо кажіть їм про те, що вам це неприємно. Ми провели такий експеримент у кількох супермаркетах міста, більшість охоронців після зауваження просто замовкали. Можливо, і стежили далі, але робили це вже не помітно для оточуючих. Шкода, коли керівники магазинів не розуміють, що в такий спосіб вони втрачають покупців. Бажаю всім приємних та безпечних покупок, будьте пильні і не дозволяйте себе ображати!