Відомо, що функція контрацепції – це перш за все запобігання небажаній вагітності. Однак презервативи можуть врятувати ще й ваше життя. За останні три роки Україна вийшла на перші місця в Європі за показниками захворювання на ВІЛ. У нашій області за минулий рік більше 27 тисяч людей інфіковані, з них близько півтори тисячі — діти до 14 років.
Звичайно, заразитися можна багатьма способами. Але саме делікатний латексний виріб врятує від страшної розплати за приємні хвилини пристрасті.У Дніпрі працює єдиний в Україні завод з виготовлення презервативів Про секрети виготовлення цих делікатних виробів та їх важливість у сучасному світі дізнавались кореспонденти «НМ».
Спочатку використовували кишки тварин
Історія презервативів налічує принаймні 400 років. Свого часу їх виготовляли зі змащеного маслом шовкового паперу або кишок ягняти, з черепашачого панцира або рогів тварин. Наприкінці XV століття голландські купці почали завозити з Китаю презервативи з тонкої шкіри.
Важливе значення для сучасної медицини мало відкриття 1564 року фаллопієва ковпачка, який використовували з метою профілактики зараження сифілісом. А з 1843 року розпочалося масове виробництво презервативів у тому вигляді, в якому ми їх знаємо дотепер.
Виріб переживав періоди злетів і падіння, пропаганди та забуття. Аж поки не з’явилося страшне слово «СНІД», яке довело важливість використання презервативів. Найтонший винайшли у Китаї 2013 року. Завтовшки він лише 0,036 мм, майже невідчутний і навіть потрапив до Книги рекордів Гіннесса.
На вагу червоної ікри
У СРСР презерватив називався гумотехнічним виробом номер два (номер один був протигаз). Вони продавалися у паперових конвертиках по дві штуки. Коштували 40 копійок за упаковку (до реформи 1961 року), а потім 4 копійки. В середині 60-х років їх почали пакувати в індивідуальні конвертики. Латексні вироби були жовтуватого або сірого кольору і неприємно пахли. Їх злегка притрушували тальком, аби вони не злипалися. Ходять чутки, що радянський презерватив міг утримати відро води.
Дніпрянка Марина добре пам’ятає, як за радянських часів латексні вироби були абсурдно дефіцитними: «У Дніпропетровськ, у військове містечко, з Астрахані привозили банки червоної та чорної ікри і вимінювали на невеличкі пакуночки з презервативами. Для обміну моїм батькам присилали ці вироби з Кубані, де у дідуся був блат у аптеці. У вільному продажу їх не було. Дефіцит! Вдумайтесь: делікатес і звичайна контрацепція!».
Товщина радянського кондому згідно з ГОСТом була 0,09 мм. Це убезпечувало від венеричних захворювань, але зменшувало задоволення. За часів Хрущова в СРСР з’явилися презервативи трьох розмірів. Тож чоловікові, який стояв у черзі в аптеці, доводилося повідомляти свій розмір фармацевту і фактично всім присутнім.
Сьогодні ці вироби можна з легкістю придбати в аптеках та багатьох магазинах, у деяких закладах є навіть спеціальні автомати для продажу презервативів. Вони бувають багатьох форм, розмірів, але найкращими вважаються з натурального латексу — молочного соку каучуконосних рослин.
Під знаком дельфіна
Виявляється, єдиний завод з виготовлення презервативів в Україні знаходиться у Дніпрі! «Медпак Україна», заснований 2010 року та сертифікований за міжнародними стандартами, випускає вироби декількох торгових марок, які продаються в Україні та експортуються у 50 країн світу.
Найбільш впізнавана з них «DOLPHI», символом якої є дельфін — єдина тварина, яка може спаровуватися заради задоволення. Вони безтурботні, грайливі та зухвалі – саме такою виробник бачить свою цільову аудиторію.
Новітнє високотехнологічне обладнання заводу дозволяє досягти обсягів виробництва 300 мільйонів презервативів на рік! Вражає, чи не так?
У лабораторії починається магія
Завод має власну атестовану лабораторію, яка відповідає міжнародним стандартам.
У світлих приміщеннях презервативи перевіряються на відповідність фізико-хімічним нормам за всіма параметрами: довжина, ширина, товщина стінки, максимальний тиск і обсяг при вибуху, максимальне зусилля і подовження при розриві, наявність мікроскопічних отворів.
Вадим Шепеленко, завідуючий лабораторією:
— Ми перевіряємо всю сировину, яка до нас приходить. Один із найточніших тестів — електролітичний, «мокрий». З кожної партії беруть мінімум по 315 презервативів для тестування. В умовах лабораторії латекс піддається штучному старінню: у жаровій шафі презерватив нагрівають до 50—70 градусів і тримають там певний час, аби спрогнозувати, як він поводитиметься протягом строку придатності – п’яти років. Наостанок тести на розрив та вибух. За нормами, презерватив вміщує до 18 літрів повітря. Насправді ж не вибухає навіть при більше ніж 50 літрів.
Суворий контроль
Після перевірки в лабораторії презервативи відправляють до виробничих приміщень для тестування та пакування. Всі без винятку перевіряють електричним струмом. «Кожен виріб одягають на стрижень тестувальної машини, — розповідає головний інженер Леонід Марголін. — На нього подається напруга 1200-1500 вольт, та спеціальна струмопровідна щіточка перевіряє виріб на наявність мікроотворів. Машина сама сортує тестовані презервативи: якісні ідуть на фасування, а браковані утилізують».
«Чиста зона» — виробничі приміщення, де безпосередньо відбувається тестування та індивідуальне пакування презервативів. Це не стерильні приміщення, адже латекс і так має потужні антисептичні властивості (тобто будь-які мікроорганізми на ньому не живуть). Але у «чистій зоні» створений надлишковий тиск, щоб брудне повітря зовні не потрапляло до приміщень.
Перед індивідуальним пакуванням дозувальна машина додає в кожен виріб певну кількість лубриканта. Далі вони потрапляють на пакувальну лінію, де разом з інструкцією вкладаються в картонні коробочки, які обгортаються прозорою плівкою. Тут також наносять номер партії і кінцеву дату реалізації.
Машина розпрямляє і складає картонну упаковку
Ось ці маленькі гранули після нагріву перетворюються на клей, який використовують у процесі пакування.
— Процес майже повністю автоматизований, оперативний та злагоджений, — пояснює головний інженер. — Перед роботою працівники заводу обов’язково приймають душ, одягають спецодяг. Виробничі приміщення знаходяться у так званій чистій зоні, де дотримуються певні вимоги до чистоти. Тут не потрібна стерильність, як в операційній, але бажано мінімізувати доступ навіть дрібного пилу до упаковки. Звичайно, забороняються будь-які прикраси на руках та довгі нігті.
Люди працюють з посмішкою, і не тому, що вмикається камера. Серед працівників чимало молоді, панує дуже позитивна атмосфера. Можливо, це одна зі складових успіху – робити такі специфічні товари з любов’ю.
Наталья Михайлец, дерматовенеролог:
— Контрацепция – это не только способ планирования беременности, но и залог защиты организма. Заболевания, передающиеся половым путем, очень часто протекают бессимптомно, поэтому многие даже не подозревают о болезни. Незащищенный половой контакт ведет к заражению. Вдумайтесь: заразиться сифилисом можно даже при оральном контакте! Таким образом, контрацепция важна, если у вас нет постоянного партнера, отношения с которым длительны и доверительны. Презервативы нужно покупать только в легальных точках продажи – аптеках и магазинах. Обращайте внимание на срок годности и используйте, исходя из инструкции. Производители указывают защиту от заражения ЗПП и СПИДом не менее 95 процентов, и это весьма хороший результат. ВОЗ проводила исследования, которые выявили, что если в паре есть ВИЧ-инфицированный, его партнер не заболевает только при условии правильного использования презерватива при каждом половом акте. Также не стоит забывать, что если родители имеют какое-то заболевание, передающееся половым путем, дети могут заразиться и бытовым – при неправильном купании и через предметы. Поэтому только грамотность и ответственность убережет от заболеваний, которые часто приводят к бесплодию и могут вызвать онкологию.
Цікаві факти
Римсько-католицька церква засуджує застосування подружніми парами будь-яких засобів, що перешкоджають заплідненню. Однак використання презервативів для боротьби із захворюваннями залишається темою дебатів.
У Німеччині презервативи називають парижанин, у Франції — «англійський капюшон», в Сполучених Штатах – «шапочка Джиммі», в Італії – «рукавичка», в Південній Африці – «французький лист», в Лівані – «пальтечко».
Артисти легендарного мюзиклу «Кішки» кріплять мікрофони під трико. Під час вистави вони сильно пітніють. А якщо піт потрапить на мікрофон, той може зіпсуватися. Тому на нього одягають презерватив. За один спектакль їх використовується до 400 штук.
Найбільш впізнавана марка бренду «DOLPHI», символом якої є дельфін — єдина тварина, яка може спаровуватися заради задоволення. Вони безтурботні, грайливі та зухвалі – саме такою виробник бачить свою цільову аудиторію.
Бразильська художниця і скульптор Адріана Бертіні використовує презервативи різних кольорiв для створення суконь. Наприкінці 2004 року виставка творів Бертіні пройшла в Музеї світової культури в шведському Гетеборзі. «Бертіні пропонує нетрадиційний і ліричний погляд на річ, до якої багато хто ставиться з невиправданим упередженням. Це попри те, що презерватив — предмет першої необхідності в наші часи», каже її прес-секретар.
Виробництвом цікавилась Дарина Сухоніс, фотографував Валерій Кравченко
Категория: Архив, Новости Днепра, Общественные и социальные новости Днепра, Особое мнение
Метки: презервативы
