Сучасній українській незалежності тридцять. А трохи більше як 60 років тому славетний американський президент Джон Кеннеді виголосив свою коротку інавгураційну заледве 13-хвилинну промову, яка стала відомою на весь світ. Саме тоді Кеннеді промовив славнозвісні слова, які визначили курс його президентства: «Не питай, що твоя країна може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї країни!».
І саме ці слова спадають мені на думку, коли ми святкуємо вже такий доволі поважний ювілей нашої Вітчизни. Назагал любов до рідної країни – це щоденна наполеглива праця. Це робота на благо української громади, громади свого міста, праця, яка робить усю країну кращою, комфортнішою для проживання, такою, якою будуть пишатися наші діти і всі наступні покоління. Тож нині замало лише самих зізнань у любові до Батьківщини, бо разом з палкими словами патріотизму ми маємо сказати, що кожен з нас зробив для підкріплення цих слів.
Україна пройшла довгий шлях, борячись за суверенітет. Не можна казати, що свобода впала з неба, що нам просто пощастило. Українці сторіччями відстоювали її, жертвуючи численними життями . Мирним способом нам вдалося здобути незалежність на тій крові, яку проливали раніше. Ми маємо памʼятати, якою ціною наші пращури здобули право жити в незалежній суверенній державі, не забувати уроки історії і культивувати в собі дух свободи, що ніколи не дасть приспати совість і гідність.
Нинішнє покоління так само зазнає тяжких випробувань у боротьбі за незалежність України. Знову Вітчизна покликала до самопожертви – захистити територіальну цілісність і непорушність кордонів. Ми пишаємося українськими воїнами, які є прикладом мужності і патріотизму!
Як голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України не можу не сказати про ту роль, які відіграли майстри красного слова в здобутті самостійності нашої Вітчизни.
«В своїй хаті й своя правда, і сила, і воля!» — ці пророчі слова великого Кобзаря надихають нас й сьогодні. І геніальність поета якраз і полягає в тому, що він міг показати шляхи виходу нації із будь-якого глухого кута. І в першу чергу вважав засобом для щасливої долі України свободу і незалежність.
Сьогодні дехто вже призабув, а молодше покоління, здебільшого , напевно, і не знає, що перша політична сила — Народний Рух України — в новітній історії нашої Батьківщини, яка відстоювала незалежність, народилася саме в надрах Спілки письменників. Свого часу саме на вулиці Банковій, 2, на початку 90- х років минулого століття, де і по сьогодні знаходиться керівництво НСПУ, перебувала Координаційна Рада НРУ.
19 серпня 1991 р. для повернення радянського суспільства зі шляху демократизації ( так звана «перебудова») до колишніх порядків у Москві була здійснена спроба державного заколоту. Його ініціатори – представники вищого державного керівництва СРСР – заявили, що у зв’язку з нібито хворобою Президента Радянського Союзу Михайла Горбачова країною керуватиме Державний комітет з надзвичайного стану. Комітет оголосив про запровадження на півроку в окремих регіонах Радянського Союзу надзвичайного стану. Припинялася діяльність усіх політичних партій, окрім КПРС, громадських організацій і рухів демократичного спрямування, заборонялися мітинги, демонстрації, страйки, запроваджувалася жорстка цензура над засобами масової інформації. Велика країна знову опинилася перед жахами гулагів та «соловків».
Сьогодні добре пригадую, як в кабінеті тодішнього голови правління Дніпропетровської обласної організації Спілки письменників України Валентина Чемериса зібралися майже усі члени правління. Було прийнято рішення направити до керівництва України телеграму із засудженням заколоту в Москві та підтримкою незалежної політики Києва. Нині цей крок ,можливо, і здається не таким сміливим. Але більшість з тих, хто підписав тоді це звернення не з газет та історичних книг знали про сталінські репресії. А в ті години ніхто не знав, як то кажуть, чия візьме…
Пройде буквально декілька днів і 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України, в якому зазначалося: “Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р., продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України”.
Українці — народ героїв і народ-герой. Протягом століть українці боролися за свободу, свідченням цього було безліч повстань і визвольних війн. У новітній історії два найпотужніших протести не дозволили знову втратити незалежність. І в триваючої нині війні на Донбасі оновлена українська армія відчайдушно бореться за майбутнє держави.
Фідель Сухоніс, письменник, журналіст,
голова Дніпропетровської обласної організації НСПУ
Категория: Новости Днепра, Общественные и социальные новости Днепра
